Коли батьки починають вирішувати, в який навчальний заклад піде їхня дитина, перед ними постає проблема, як визначити рівень цього закладу, а також тип здібностей дитини. У якому віці з впевненістю можна стверджувати, до якого виду діяльності схильні ваші діти? Як не помилитися у виборі?
У першу чергу, слід зрозуміти, що означають здібності, задатки і схильності, а також у чому полягає різниця між ними.
Здібностями є індивідуальні особливості, що мають відношення до успішного здійснення будь-якого виду діяльності. Як тільки малюк з’явився на світ, неможливо відразу дізнатися, які у нього є здібності. Адже він лише починає розвиватися. Не варто думати, що здібності – це можливості, які дані при народженні. Уродженими можуть бути тільки задатки. Це анатомічні, психологічні або фізіологічні особливості. На них грунтуються здібності.
Приміром, пластичні м’язи є завдатком для формування здібностей до гімнастики. Дуже важливо виявити задатки дитини в ранньому віці, щоб правильно сформувати його здібності.
Задатки виявляються у схильності до того чи іншого виду діяльності. Схильності говорять про те, що починає з’являтися здатність. Дитину починає тягнути до певної діяльності, наприклад, до музики чи малювання.
Тобто здібності є з’єднанням природних і набутих властивостей.
Вроджені задатки не обов’язково можуть передаватися в спадщину.
Здібності діляться за сферами діяльності. Наприклад, якщо дитина спостережливий, у нього хороша пам’ять, йому легко дається навчання, то можна говорити, що в нього є здібності до діяльності в інтелектуальній сфері. А якщо він цікавиться, припустимо, обчисленнями, легко запам’ятовує математичні символи, без праці виконує операції додавання і віднімання, то його здібності відносяться до математичної сфері. Подібним чином можна визначити чи відносяться здібності дитини до природознавства, образотворчого мистецтва, музики.
Кожна сфера діяльності може охарактеризувати дитину з якогось боку, а це дасть можливість розгледіти наявність у нього здібностей.